Айдар - біла річка

Історія походження

Кожен народ , який проживав в Донецьких степах, вписав у книгу історії свою сторінку . Шкода лише,що багато рядків у цьому літописі стерто часом.

Походження назви нашої річки Айдар має багато плутанини. Народна легенда пов`язує її назву з рибою. Імператриця Катерина ,їдучи через наше місто,зробила зупинку біля Айдару. Мешканці цієї місцевості піднесли їй великих розмірів щуку . Приймаючи її , імператриця промовила: « Ай да дар!» З того часу,стверджує легенда , річку стали називати Айдаром.

Насправді ж назва річки мала тюрське походження . Одні вважають , що назва походить від прізвища або імені якоїсь тюрсько-татарської особи. Або від слів «ай» грецькою означає святий ,а «дере», «дар » - долина , ущелина. Тобто «Свята долина».

У різні часи річка називалась: Айдарь ,Гайдарь, Войдара.

Є тлумачення слова «ай» і як білий. Тоді слово «Айдар» треба тлумачити як «Біла долина » . І це найбільш вірогідно. Адже правий високий берег Айдару вкритий крейдяними горами,що й могло дати таку назву як долині,так і річці. Тим більше,що термін «білий» в наших краях дуже поширений. Зокрема,таку назву носять два притоки Айдару . Причому на лівій притоці розташовані селище Білолуцьк та село Новобіла. На правій притоці Білій розташоване селище Білокуракине. А при впадині її в Айдар – місто Старобільськ.

Отже можна припустити ,що тюрським кочівникам зелена долина Айдару в час, коли вигорав степ, здавалася святою і благословенною . Тому назву слід тлумачити як «Біла долина», або «Біла річка» .

Кiлькiсть переглядiв: 1066

Коментарi