Чудової зимової пори-19 січня 2014 року Старобільщина відзначила 100-літній ювілей нашого земляка,видатного українського
Творчість для нього була не просто улюбленою роботою,а долею . З дитинства Іван Савич любив свою рідну українську землю і переніс цю любов у слово,з яким завжди йшов до людей. Шана і повага старобільчан, довіра до його слова- усе це напувало поета наснагою, енегією, закоханістю у прекрасне на землі.
Непересічний митець, журналіст, письменник,поет,досконалий знавець української мови і літератури,ерудит і справжній патріот України ,він до останніх днів був активною людиною,цікавою до життя. Йому не байдужі були ні література,ні політика ,ні громадське життя. Він стверджував ,що «ріка життя не має меж».
Помер Іван Савич 28 листопада 2000 року,залишив нам пам’ять у книгах,залишившись прикладом у виборі життєвих ідеалів.
Якщо і я до старості дійду,
То хочу вмерти ранньою порою,
Як він,на книжку впавши головою,
Мов уклонившись творчому труду.
«Смерть Петрарки» І.Савич
Bender
2015-05-24 11:13:45нормал , вам больше и не надо !!!...
Никита
2015-05-24 11:12:19ну да для школы как то маловато !...
Грегорий
2015-05-24 11:09:46мало информации...