Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Мій Старобільськ
- Вулиці міста
- Квартал Ватутіна
Квартал Ватутіна
На східній околиці міста в 1970 році розпочалося будівництво великого мікрорайону. Як гриби після дощу росли нові багатоповерхові будинки. Новий квартал назвали на честь великого полководця періоду Великої Вітчизняної війни Миколи Федоровича Ватутіна, який був чудовим стратегом, влучно стріляв, міг із закритими очима швидко розібрати і зібрати зброю. Ватутін працював багато і вимагав цього від інших. Він командував військами Південно-Західного фронту, які звільнили наше місто від німців. В 1944 році Ватутіна було поранено і невдовзі він помер.
Новий квартал будувався швидко. Переважно, тут були багатоповерхові будинки з всіма зручностями. Для потреб населення на кварталі є чимало магазинів, навіть свій новий ринок, два дитячих садочка: « Оленка» та «Сонячний», спортивні та дитячі майданчики, дитячий клуб « Орля ».
В 1983 році міська рада прийняла рішення про будівництво середньої школи в центрі кварталу. Відразу розпочалося будівництво.
Тут працювали не тільки професіонали, але й самі вчителі,батьки майбутніх учнів. І вже 1 вересня 1984 року школа прийняла своїх перших учнів .
На нашому кварталі є ще одна будівля, куди їдуть добувати будівничі професії учні не тільки нашого району, а й прилеглих - це професійний ліцей №93, який було відкрито ще у 1962 році, як будівниче училище №93.
Один з п’ятиповерхових будинків під №64 виділяється меморіальною дошкою з надписом:” В цьому будинку в 1970-2000 роках жив та працював відомий український письменник Іван Савич. Ця дошка постійно нагадує нам, що в нашому місті протягом 50 років жив і творив І.Савич - поет високо інтелігентний, душевний, працьовитий, публіцист, журналіст і патріот нашого міста.
Хочеться вірити, що незабаром на кварталі Ватутіна з’явиться будівля нового храму Архістратига Михайла. 19 вересня 2010 року в центрі кварталу /напроти ЗОШ№4/ відбулося освячення місця під його будівництво. На місці закладення каменя поставили хрест.
Квартал Ватутіна відносно молодий,але дуже затишний і зелений. Хтось запланував і виростив чималий сосновий сквер-гайок. І тепер тут можна побачити і невгамовну білочку,і працьовитого дятла, і невтомних синичок. Саме в цьому гайочку любив працювати Іван Савич, спілкуватися з дітворою.